Наприкінці ХІХ століття над Будапештом зійшла нова зоря прогресу, що назавжди змінила життя міста та його мешканців — електрифікація. Це була не просто технологічна інновація, а справжня революція, яка освітлила вулиці, дала поштовх розвитку промисловості та зробила повсякденне життя комфортнішим. Від перших газових ліхтарів до появи електричних трамваїв та освітлення театрів, Будапешт стрімко перетворювався на сучасну європейську столицю. Далі на budapestfuture.
Світло прогресу: перші електричні кроки
Наприкінці ХІХ століття вулиці Будапешта, як і більшості європейських міст, вночі освітлювалися тисячами газових ліхтарів. Щовечора спеціальні ліхтарники запалювали їх по одному, а на світанку гасили, виконуючи свою рутинну, але таку важливу роботу. До появи газового освітлення, нічні вулиці були небезпечними, і кожному, хто працював допізна, доводилося носити ліхтар або наймати дитину-ліхтарника. З кінця XVIII століття в Буді та Пешті почали використовувати олійні лампи, але вони давали надто мало світла, щоб повноцінно освітити місто.
Перше електричне освітлення в Угорщині з’явилося у 1878 році, коли територія чавунно-ливарного заводу компанії «Ганц і компанія» та прилегла вулиця були освітлені електрикою. Однак громадське освітлення в місті стало можливим лише у 1893 році, після того, як закінчився термін договору з газовим товариством.
Найбільшим дивом для мешканців Будапешта стала поява електричного трамвая. Люди були вражені, побачивши вагон, який рухався сам, без допомоги коня чи паротяга. Це був перший трамвай, що їхав зі швидкістю 10 кілометрів на годину. Це незвичайне видовище викликало такий інтерес, що на станції Октагон його супроводжував поліціянт, який стежив за порядком. Ця подія стала не просто технічним проривом, а справжнім символом нової епохи, що дозволила жителям почуватися безпечно і спокійно пересуватися по нічних вулицях. Про це все ми поговоримо далі.
Зародження електричних систем у Будапешті
Перший важливий крок до електрифікації Угорщини був таким — у 1892 році Будапешт надав двом компаніям — Угорському акціонерному товариству електроенергетики та Будапештському акціонерному товариству загальної електроенергетики (ВАВЕТ) — концесію на постачання електроенергії терміном на 45 років.
Спочатку електрика використовувалася переважно для освітлення приватних будинків і підприємств, оскільки газові компанії мали монополію на вуличне освітлення. Однак у 1893 році ВАВЕТ отримала дозвіл на встановлення електричних дугових ламп на вулиці Ракоці як експеримент. Після його успіху міська влада дозволила розширити мережу на головні бульвари та магістралі, що дало поштовх до швидкого розвитку.
Завод ВАВЕТ виробляв як змінний, так і постійний струм. Відповідно до договору, він міг продавати лише постійний струм, тому змінний струм перетворювали за допомогою роторних трансформаторів. Протягом першого десятиліття XX століття попит на електроенергію настільки зріс, що довжина кабелів, прокладених компанією, збільшилася у понад двадцять разів. Це зростання показувало, наскільки вигідним став цей бізнес. Зрештою, це призвело до того, що міська влада замислилась про передачу електропостачання під державний контроль, щоб забезпечити його доступність для всіх.
Електрифікація в сільській місцевості
У 1911 році в Угорщині відбулася знакова подія, що поклала початок електрифікації сільської місцевості. Після тривалих переговорів міська рада та керівники електростанцій уклали договір про громадське освітлення. Відповідно до угоди, електростанція зобов’язувалась освітлювати вулиці та площі міста, збільшивши кількість ліхтарів з 46 до 70. Навіть у місячні ночі світло не мало згасати.
Договір передбачав певні гарантії: у разі перебоїв з електрикою, компанія мала забезпечити додаткове освітлення гасовими лампами. Місто, своєю чергою, надавало стовпи для мережі та зобов’язувалося карати за пошкодження проводів. Протягом перших 15 років муніципалітет не мав права викуповувати електростанцію, але згодом ця можливість з’явилася.
Після Першої світової війни угорське місто Матесалька стало центром повіту, приймаючи багато біженців з Трансільванії. Це поклало початок вражальному періоду розвитку. Економічне зростання супроводжувалося масштабним будівництвом, що всього за десятиліття призвело до збільшення населення на 40%, а житлового фонду — на 86%. Електрифікація стала невіддільною частиною цього прогресу, освітлюючи новий, сучасний вигляд міста.
Електричний транспорт у Будапешті: від дива до повсякденності
Історія електричного транспорту в Будапешті почалася 28 листопада 1887 року, коли на вулиці вийшов перший електричний трамвай. Цей експериментальний вагон рухався без коней чи паротягів, живлячись від підземного проводу — на той час це було справжнім технологічним дивом. Подібні ідеї з’являлися й раніше, наприклад, у винаході Аньоша Єдліка чи в експериментах Вернера фон Сіменса, але саме в Будапешті електричний трамвай вперше почав перевозити пасажирів у межах міста.
Поява електричного трамвая стала можливою завдяки суперечці між компанією, що експлуатувала кінну залізницю, та міською владою. Інженер Мор Балаж, прагнучи обійти монополію кінного транспорту, запропонував місту створити міську залізничну мережу на паровій тязі. Однак згодом він переконав керівництво Будапешта у перевагах електрики, залучивши як партнера Siemens & Halske.
Для тестування нової системи місто виділило ділянку від залізничної станції Ньюгаті до вулиці Кірай. Попри скептицизм, трамвай, що рухався зі швидкістю 10 км/год, успішно пройшов випробування. Його унікальною особливістю було підземне живлення, оскільки міська влада заборонила встановлювати повітряні дроти. Це зробило систему безпечнішою та естетичнішою для міського середовища.
Перший тестовий запуск, що відбувся 25 листопада 1887 року, справив велике враження на офіційних представників. Вони відзначили, що трамвай рухається тихо, без вібрацій, і його легко зупинити. Успіх пілотного проєкту переконав навіть найбільших скептиків. Завдяки цьому Мор Балаж заснував Будапештську міську залізницю, і вже у 1889 році почав курсувати перший регулярний трамвай. Згодом мережа швидко розширилася, охопивши важливі маршрути, зокрема лінію на набережній Пешта та електрифіковану лінію Zugliget. Так, від невеликого експерименту Будапешт перетворився на місто з однією з найпрогресивніших систем електричного транспорту.
Електроенергетика та підземний метрополітен
Зі зростанням попиту на електроенергію, у Будапешті з’явилася компанія Budapest General Electricity Co., яка збудувала велику електростанцію. У міжвоєнний період електрика поступово витіснила газ з ужитку, ставши звичним явищем для освітлення будинків і вулиць.
Найбільшим досягненням Будапешта в галузі електрифікації став перший у континентальній Європі метрополітен. У 1896 році, до святкування тисячоліття Угорської держави, було відкрито Budapest Metro line № 1. Це була справжня інженерна інновація, оскільки лінія від початку проєктувалася як електрична, а не переобладнана з парової тяги. Її конструкція, з використанням плоского даху замість цегляних арок, дозволила зробити тунелі низькими, що стало зразком для метрополітенів у Бостоні, Парижі та Берліні.
Завдяки своїм інноваційним рішенням, таким як двосторонні моторні вагони та електричне освітлення на станціях, Budapest Metro line № 1 стала візитною карткою міста. Її значний внесок у розвиток інфраструктури був відзначений у 2002 році, коли вона разом з проспектом Андраші, що знаходиться над нею, була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні в Музеї метрополітену, розташованому в самому центрі міста, можна побачити оригінальні вагони та дізнатися більше про історію цього дивовижного інженерного проєкту.
Електрифікація та її вплив на Будапешт
Електрифікація стала для Будапешта не просто технічною зміною, а справжньою культурною трансформацією, яка модернізувала місто та життя його мешканців. Це нововведення справило величезний вплив на три ключові сфери. З появою електричних трамваїв та метрополітену, міська мобільність зросла в рази. Трамваї були значно швидшими та чистішими за своїх кінних та парових попередників. Це не лише покращило транспортне сполучення, а й зробило місто комфортнішим і екологічнішим. Можливість швидко та зручно пересуватися вулицями дозволила людям ефективніше організовувати своє життя та роботу.
Електричне освітлення стало справжнім проривом у сфері безпеки та комфорту. Вулиці, театри та приватні будинки, що раніше були освітлені тьмяними газовими ліхтарями, засяяли яскравим світлом. Це дозволило людям почуватися в безпеці, гуляючи нічними вулицями, і стимулювало зростання нічної активності міста, яка раніше була обмежена.
Наявність електричних мереж дала потужний імпульс для розвитку промисловості та фабрик. Енергія стала доступною для механізмів, що прискорило виробничі процеси та зробило їх ефективнішими. Електрифікація стала основою для подальших інновацій, закріпивши за Будапештом статус однієї з найпрогресивніших столиць Австро-Угорської імперії.
Джерела: www.villanylap.hu, tozsdemuzeum.hu, pestbuda.hu, ethw.org, pestbuda.hu