На світанку XX століття авіація тільки починала свій розвиток, і вже за кілька років вона стала невіддільною частиною військових конфліктів. Під час Першої світової війни літаки перестали бути просто дивовижними машинами й перетворилися на грізну зброю, що відігравала вирішальну роль у розвідці, бомбардуванні та повітряних боях. В історії Угорщини, яка входила до складу Австро-Угорської імперії, авіація також зайняла важливе місце. Далі на budapestfuture.
Австро-Угорська авіація: дві незалежні сили
Під час Першої світової війни в Австро-Угорській імперії існували дві окремі авіаційні сили, що діяли як незалежні підрозділи. Першою були Kaiserliche und Königliche Luftfahrtruppen, або Імперські та Королівські авіаційні війська, які були регулярними повітряними силами, схожими на німецькі Luftstreitkräfte.
Крім того, флот Австро-Угорщини, відомий як KuK Kriegsmarine, мав власну авіацію — KuK Seeflugwesen. Цей підрозділ був створений у серпні 1916 року за імперським указом. Його військово-морські офіцери проходили підготовку на аеродромах у Відні, а згодом їх направляли на лінкори типу «Тегеттгофф» або на бази в Албанії та Чорногорії.
Авіаційні частини флоту мали назву «Флікс». Після битви при Капоретто у 1917 році, їхньою головною базою стало місто Фельтре. Морська авіація використовувала як місцеві варіанти німецьких літаків, так і власні розробки, такі як Lohner L. Їхній флот складався з різних моделей, серед яких були Fokker A.III, Hansa-Brandenburg BI, Aviatik DI, Albatros D.III та Phönix DI, що забезпечувало підтримку флоту та виконання розвідувальних і бойових завдань над Адріатикою.
Роль угорської авіації під час Першої світової війни
Ще до війни в Угорщині були популярними покази з авіацією, яка дуже подобалась людям. Авіашоу — це захоплива демонстрація майстерності пілотів та неймовірних можливостей літальних апаратів. Це було не просто видовище, а ціла подія, де пілоти виконували фігури вищого пілотажу, демонструючи технічні можливості літаків.
На початку Першої світової війни літаки, які були на території Угорщини, виконували переважно розвідувальні завдання. Вони спостерігали за лінією фронту та допомагали коригувати артилерійський вогонь. Однак протягом 1914–1918 років роль авіації значно розширилася. З’явилися нові типи літаків: винищувачі, які брали участь у повітряних боях, а також бомбардувальники, що виконували завдання з бомбардування ворожих позицій.
Ключовими центрами для підготовки пілотів і проведення польотів були два аеродроми поблизу Будапешта. Давайте детальніше дізнаємось про них:
- Rákosmező. Цей майданчик вважається «колискою» угорської авіації. Ще до початку війни тут відбувалися перші демонстрації польотів, навчальні тренування для пілотів та авіаційні дні.
- Mátyásföld. Цей аеродром сформувався як важливий центр для випробувань та військових польотів. У 1916 році тут вже активно проводилися авіаційні випробування, і згодом він став головним повітряним вузлом Будапешта у міжвоєнний період.
Саме Rákosmező і Mátyásföld відіграли вирішальну роль у розвитку авіації в Угорщині в 1910-х та 1920-х роках.
Прорив в авіації: як Угорщина розвивала свою військову міць
Напередодні Першої світової війни авіація вважалася технологічним дивом, а в Угорщині цей ентузіазм швидко перетворився на стратегічну необхідність. З початком бойових дій навколо Будапешта почали, як гриби після дощу, з’являтися майстерні та заводи. Ці підприємства не лише ремонтували літаки, а й налагодили їх серійне виробництво. Угорські фірми, зокрема «Hungarian Lloyd», відігравали ключову роль, створюючи навчальні моделі, які згодом відправляли на фронт. З кожним днем потреба в нових літаках зростала, що стимулювало розвиток аеродромів та інфраструктури поблизу столиці.
Компанії виготовляли десятки літаків: від швидких винищувачів до легких бомбардувальників і гідролітаків, що патрулювали Адріатику. Австро-Угорщина вела війну на кількох фронтах. На щастя для них, промислові можливості їхніх супротивників були обмеженими, що дозволило австро-угорській авіації, попри власні обмеження, творити справжні дива в небі.
Якщо на початку XX століття авіаційні клуби були місцем для ентузіастів, то з початком війни вони перетворилися на важливі центри підготовки військових кадрів. Процес навчання став значно інтенсивнішим — з’явилися військові льотні школи та польові центри, де майбутні пілоти здобували бойовий досвід. Саме тут, на аеродромах Угорщини, зароджувалася нова військова еліта — відважні пілоти, готові до виконання найскладніших завдань в небі, що тоді було небезпечною та невідомою стихією.
Будапешт: авіаційний центр в тилу
Під час Першої світової війни Будапешт відігравав важливу, але дещо іншу роль, ніж міста на лінії фронту. Його аеродроми стали ключовими базами для розвідувальних і патрульних польотів, які були невіддільною частиною військової стратегії Австро-Угорської імперії. Однак столиця не зазнавала масованих бомбардувань, які руйнували міста на передовій.
Основним завданням авіації в Будапешті було не ведення бойових дій, а забезпечення логістичної та виробничої підтримки. Літаки, що базувалися тут, рідко брали участь у великих боях, адже їх основна функція полягала в розвідці та доставлення вантажів. Місто залишалося важливим тиловим центром, що підтримував фронт, а його жителі бачили літаки переважно в небі, як частину повсякденного життя, а не як загрозу.
Компанія «Maefort»: таємна місія порятунку
У лютому 1920 року була заснована компанія «Aeroforgalmi Részvénytársaság» (Maefort), яка мала на меті розвиток цивільних повітряних перевезень. Її справжньою таємною місією було збереження військових літаків та обладнання, щоб Угорщина мала власні військово-повітряні сили.
Компанія придбала кілька аеродромів та понад 100 військових літаків, більшість з яких були відремонтовані та переобладнані для цивільних потреб. Наприклад, військові розвідувальні літаки Phönix C–I, озброєні та здатні розвивати швидкість до 175 км/год, були перетворені на цивільні біплани.
«Maefort» активно займалася поштовими перевезеннями та навіть пасажирськими рейсами, що приносило значний дохід. Одним із пілотів був Янош Ріштіч (János Risztics), винищувач Першої світової війни.
Знищення авіації
У липні 1921 року, через рік після ратифікації мирного договору, таємна діяльність «Maefort» була розкрита контролювальним комітетом. Авіакомпанія самоліквідувалася на публічних зборах 8 грудня 1921 року. Це призвело до наказу про повну заборону польотів та знищення всіх літаків і обладнання. Попри спроби міністерства врятувати частину техніки, більшість літаків була знищена до кінця 1922 року.
Хоча міністерству вдалося заховати та врятувати деяке обладнання в різних місцях, багато спеціалістів воліли шукати роботу за кордоном, а знищені літаки не можна було швидко замінити. Таким чином, перспективна авіаційна промисловість Угорщини, яка могла б стати основою для цивільної авіації, була знищена одним махом, а мрія про власні повітряні сили, замасковані під цивільні перевезення, розвіялася.
Джерела: naval-encyclopedia.com, pestbuda.hu, www.repulnijo.hu, pestbuda.hu, fszek.hu