Арпад Лампіч — це ім’я, що нерозривно пов’язане з історією становлення авіації в Угорщині. Видатний інженер, авіаконструктор та справжній винахідник, він був людиною, яка присвятила все своє життя небу. Його шлях почався з дитячого захоплення польотом і перетворився на масштабну діяльність, що залишила значний слід в історії технічного прогресу. Далі на budapestfuture.
Дитинство і покликання Арпада Лампіча
Арпад Лампіч (1898–1956) — видатний угорський інженер-механік та авіаконструктор, який вважається одним із піонерів авіації в Угорщині. Його життя було повністю присвячене польотам, і ця пристрасть зародилася ще в дитинстві.
У 1909 році, у віці 11 років, Арпад Лампіч став свідком першого польоту в Угорщині, який здійснив відомий французький авіатор Луї́ Блеріо́ (Louis Blériot). Ця подія настільки вразила хлопця, що назавжди визначила його подальший життєвий шлях. Вже тоді Лампіч, що мав чудові технічні здібності, зафіксував перший політ Луї на невелику камеру власної конструкції.
Згодом він почав будувати невеликі моделі літаків і досяг видатних результатів на міжнародних змаганнях. Його роботи з моделювання були узагальнені в книзі «Виготовлення моделей літаків», яку він написав у співавторстві.
Інженерна та конструкторська діяльність
Після Першої світової війни Лампіч вступив на факультет машинобудування Технічного університету, але його любов до авіації не згасла. Він став одним із перших, хто закінчив теоретичний курс для пілотів. У 1921 році він разом із трьома однодумцями заснував Асоціацію спортивних льотчиків Технічного університету.
Попри фінансові труднощі, у 1923 році Арпад Лампіч спроєктував і побудував перший літак університету, названий L-1 «Mama kedvence» або «Мамин улюбленець». Цей літак, оснащений малопотужним двигуном i «Thoroczka».
Цікаво! L-1 «Mama kedvence» вважають одним із перших у світі моторних вітрильників (motor-glider concept).
«Róma»: літак-рекордсмен і справжня гордість Лампіча
Після успішного створення першого літака, Арпад Лампіч розробив ще одну відому модель, що вразила громадськість своєю економічністю та чудовими льотними характеристиками. Цей літак отримав фінансову підтримку та став відомим як L-2 «Róma» — на честь візиту конструктора до Риму. Він належав до найменшої категорії спортивних літаків, адже важив менше ніж 100 кг і був оснащений двигуном «Thoroczkai» потужністю всього 18 к. с.
У 1927 році «Róma» встановив два світові рекорди:
- Перший рекорд: пілот Карой Кашала (Kaszala Károly) пролетів 746 км по замкненому маршруту Будапешт—Монор—Будапешт.
- Другий рекорд: він подолав відстань у 517 км з Будапешта до Пули.
Ці досягнення стали першими офіційно зафіксованими світовими рекордами, встановленими угорським пілотом на угорському літаку.
Тим часом Арпад Лампіч продовжив роботу над новими проєктами. У 1927 році він спільно з Анталом Бангіді (Bánhidi Antal) розробив двомісний навчальний літак, оснащений потужним 80-сильним двигуном. Літак назвали «BL» на честь прізвищ його конструкторів. Саме на ньому вони вперше й навчали пілотів.
Третій світовий рекорд «Róma» був встановлений особисто Арпадом Лампічем у 1930 році. Він здійснив політ по замкненому маршруту довжиною 1033 км. Цей політ тривав 16 годин і супроводжувався значними труднощами: під час польоту лопнув масляний патрубок, і Лампічу довелося постійно тримати його в руці, періодично підкачуючи мастило. Це досягнення вкотре довело неймовірну винахідливість і витривалість угорського піонера авіації.
Арпад Лампіч продовжував розробляти нові типи літаків. Після успіху моделі L-2, він створив L-4 «Bohóc» — біплан, спеціально призначений для виконання акробатичних трюків. Окрім цього, Лампіч брав участь у проєктуванні та виробництві моделей BL-5 і BL-6 в рамках університетської майстерні. Деякі з цих літаків навіть виготовлялися обмеженою серією.
Подальша кар’єра та діяльність за кордоном
Через важку економічну кризу 1930-х років Арпад Лампіч був змушений виїхати з Угорщини. Разом із колегою Белою Саму вони переїхали до Австрії, де допомогли відродити місцеву авіаційну промисловість. Їхня спільна робота збагатила австрійську авіацію кількома новими моделями літаків. Інженери повернулися на батьківщину ще до фашистської окупації Австрії. Після повернення додому він працював у авіаційному відділі Дьєрської вагонної фабрики, потім на заводі планерів Sportárutermelő Vállalat в Естергомі.
Після Другої світової війни Арпад Лампіч знову став до роботи, щоб допомогти відновити авіацію. Він з радістю сприйняв зміни, що відбулися в суспільстві, і побачив, що його праця набула нового сенсу. Під його технічним керівництвом на заводі в Естергомі випускалися літаки, на яких молодь з великим ентузіазмом навчалася пілотувати. Він був щасливий бачити, як аеропорти наповнюються людьми, а тисячі молодих людей продовжують справу, розпочату ним та його колегами.
Загалом, Арпад Лампіч відіграв ключову роль у навчанні молодих інженерів та становленні авіаційної галузі Угорщини. Він був одним із засновників Студентського спортивного авіаклубу при Технічному університеті в Будапешті. У майстерні цього клубу було побудовано близько двох десятків літальних апаратів. Ця майстерня стала справжньою кузнею для майбутніх угорських інженерів-конструкторів. Арпад Лампіч не зник безслідно. Завдяки своїм досягненням та відданості він назавжди вписав своє ім’я в історію угорської авіації. Він помер в Естергомі 30 квітня 1956 року. Його поховали на кладовищі в Естергомі й установили меморіальну дошку.
Винаходи та проєкти Арпада Лампіча
Арпад Лампіч займався конструюванням літальних апаратів протягом усієї своєї кар’єри. Його ранні роботи були присвячені моделям літаків та планерів. У 1921 році він розробив посібник «Виготовлення моделей літаків», що став важливим внеском у популяризацію авіамоделювання. Пізніше, у 1923 році, він працював над роботою «Електрична машина Вімшурста». Це була демонстрація його глибоких знань не лише в авіації, а й у механіці та електроніці.
У 1924 році він зосередився на теорії польоту, сформулювавши «Основні принципи дельтапланеризму». Це стало цінним внеском у розвиток цього напряму. Що стосується 1940 року, то світ побачив посібник під назвою «Виготовлення планерів, вітрильних та моторних моделей літаків». Внесок Арпада Лампіча у моделювання та авіабудування мав величезне значення для авіаційної промисловості Угорщини.
Історія відродження легендарного літака
У 1999 році розпочалася амбітна місія — повна реконструкція літака H-MAFD L-2 «Róma» для Транспортного музею. Цей проєкт став не просто відновленням експоната, а справжнім відродженням легенди, що колись підкорила небо. Паралельно з реставраційними роботами велася кропітка робота зі збору вцілілих креслень та технічних даних, а також з підготовки відсутніх конструкторських схем. Це був складний процес, що вимагав точності, знань та глибокого занурення в історію.
Проєкт мав настільки велике значення, що було прийнято рішення не обмежуватися лише статичним музейним експонатом. Під керівництвом Ласло Вараді (Váradi László) розпочалося будівництво льотної репліки «Róma». Це дало надію на те, що літак знову злетить у небо, як це робив його прототип понад 70 років тому.
Створення льотної репліки — це не лише технічне завдання, але й данина пам’яті видатного інженера-конструктора Арпада Лампіча, який створив цей унікальний літак. Він присвятив своє життя авіації, і його досягнення стали частиною історії. Команда, яка працює над проєктом, перебуває на фінальній стадії — літак проходить необхідні процедури для отримання дозволу на польоти.
Відродження літака та політ на ньому може бути не лише тріумфом інженерної думки, а й гідним вшануванням пам’яті свого творця, що своєю роботою назавжди вписав своє ім’я в історію світової авіації.
Джерела: matra-aero.hu, magyarnemzetinevter.hu, www.arcanum.com, itthonrolhaza.hu