Габор Бояр: біографія фізика, який перетворив Будапешт на центр світової BIM-революції

Історія Габора Бояра (Bojár Gábor) — яскравий приклад того, як учений із соціалістичної Угорщини зміг побудувати глобальну технологічну компанію та вплинути на цілу галузь. Фізик за освітою, у 1980-х роках він створив «Graphisoft» і розробив ArchiCAD — одне з перших у світі програмних рішень, які заклали основу сучасної BIM-революції (Building Information Modeling) в архітектурі. Далі на budapestfuture.

Габор Бояр не просто запустив успішний стартап — він довів, що навіть за «залізною завісою», з обмеженими ресурсами, можна створювати продукти світового рівня.

Ранні роки та наукова освіта в Будапешті

Габор Бояр народився 27 березня 1949 року в Будапешті в родині, пов’язаній з інтелектуальним і творчим середовищем. Його батьки — фотожурналіст Шандор Бояр (Bojár Sándor) та Ілона Фаркаш (Farkas Ilona). Родина була єврейського походження: під час Другої світової війни батько був призваний на трудову службу, а мати була змушена переховуватися. Сам Габор Бояр відкрито ідентифікує себе як людину єврейського походження. У нього та його дружини, лікаря Жужанни Занкер (Zanker Zsuzsanna), двоє дітей: економіст Абель та юристка Нора.

У 1973 році Габор закінчив Університет імені Лоранда Етвеша (Eötvös Loránd Tudományegyetem, ELTE) у Будапешті, отримавши диплом фізика. Уже під час навчання його інтерес зміщувався від чистої теорії до прикладних обчислювальних задач і програмування — сфер, які тоді лише починали розвиватися в науковому середовищі.

Після закінчення університету Бояр розпочав роботу в Геофізичному інституті імені Етвеша Лоранда (Eötvös Loránd Geofizikai Intézet). З 1973 по 1981 рік він працював там програмістом і керівником математичної групи. Це був період, коли він опинився на перетині фізики, математики та перших комп’ютерних технологій.

Важливим проривом стала його робота 1978 року: Бояр уперше у світі реалізував розв’язання задачі комп’ютерного картографування та просторового моделювання геологічних структур на малопотужному настільному комп’ютері. По суті, він показав, що навіть обмежені обчислювальні ресурси можна використовувати для створення складних 3D-моделей реальності.

Від науки до бізнесу: створення компанії «Graphisoft GMK»

Перехід Габора Бояра з академічного середовища в підприємництво відбувся на початку 1980-х років і став логічним продовженням його роботи в галузі обчислювального моделювання. У 1982 році, ще до політичних та економічних змін в Угорщині, він разом із Габором Іштваном Тарі (Tari Gábor István) заснував компанію «Graphisoft GMK», одну з перших приватних IT-компаній у країні, що спеціалізувалася на програмному забезпеченні для систем автоматизованого проєктування (САПР).

Цей крок був нетиповим для того часу: угорська економіка все ще перебувала в межах соціалістичної системи, а приватне технологічне підприємництво лише починало формуватися. Тому компанія «Graphisoft» спочатку розвивалася в умовах обмеженого доступу до ресурсів і обчислювальних потужностей, що значною мірою визначило її інженерну філософію.

Головним продуктом компанії став ArchiCAD — програмне забезпечення для архітектурного проєктування, вперше представлене на міжнародних виставках у Мюнхені у 1983 році та в Ганновері у 1984 році. Пізніше саме ArchiCAD став одним із перших у світі рішень, що заклали основу майбутнього BIM-підходу. До 2016 року продукт використовували понад 300 000 користувачів у 100 країнах світу.

Ключовою технологічною перевагою ArchiCAD стало те, що він працював на малопотужних персональних комп’ютерах, доступних у Східній Європі. У той час як західні конкуренти спиралися на дорогі обчислювальні системи, команда Бояра зробила ставку на оптимізацію та ефективність програмного коду.

Пізніше він сформулював цей підхід так:

«Цей недолік виявився нашою головною перевагою, оскільки розвиток інформаційних технологій призвів до того, що персональні комп’ютери стали відігравати набагато важливішу роль, ніж гігантські комп’ютери».

Першим серйозним комерційним успіхом компанії стало замовлення від керівництва будівництва атомної електростанції в Пакші (Paks Nuclear Power Plant), де команда «Graphisoft» виконала тривимірне моделювання складної мережі трубопроводів. Цей проєкт став важливим підтвердженням практичної цінності їхніх технологій і відкрив шлях до нових індустріальних контрактів.

Саме в цей період «Graphisoft» почала перетворюватися з невеликого інженерного стартапу на міжнародну технологічну компанію, заклавши основу для майбутнього глобального успіху в галузі архітектурного програмного забезпечення.

«Graphisoft Park» та освітні ініціативи

Одним із ключових практичних проєктів Габора Бояра став «Graphisoft Park», створений наприкінці 1990-х років навколо штаб-квартири «Graphisoft» в Обуді. У 1998 році компанія переїхала до нової офісної зони, збудованої на території колишнього газового заводу. Бояр розглядав цей крок не просто як перенесення офісу, а як спробу створити середовище, в якому могли б розвиватися технологічні компанії та інженерні команди.

З часом ідея вийшла за початкові межі: до парку почали приходити міжнародні технологічні компанії, включно з підрозділами Microsoft, Apple, SAP, Servier та AMRI. Таким чином, проєкт, ініційований Бояром, став одним із помітних технологічних кластерів Будапешта.

Пізніше Бояр розширив свою діяльність і на сферу освіти. У 2007 році він заснував Технологічний інститут Аквінку (Aquincum Institute of Technology, AIT Budapest) — приватний університет, орієнтований на міжнародні програми в галузі IT, бізнесу, дизайну та математики. Інститут працював переважно англійською мовою та залучав студентів із США та Європи, включно з учасниками програм обміну, аналогічних до «Erasmus».

Навчальна модель AIT поєднувала академічну освіту з практичним зануренням в угорське IT-середовище, а сам інститут став продовженням ідеї Бояра про поєднання інженерного мислення, бізнесу та міжнародного освітнього середовища. У 2013 році Габор Бояр був нагороджений Європейською премією за визначні досягнення в організації освітніх програм.

Визнання та спадщина Габора Бояра

Діяльність Габора Бояра вийшла далеко за межі управління компанією «Graphisoft» і стала частиною ширшої угорської та європейської технологічної екосистеми. З 1995 по 2008 рік він входив до ради директорів фармацевтичної компанії «Richter Gedeon Rt.», а з 1998 по 2005 рік був членом Опікунської ради Фонду Сороса (Soros Foundation), беручи участь у розвитку освітніх і наукових ініціатив у регіоні.

З 2012 року Бояр є членом керівної ради Європейського інституту інновацій та технологій (European Institute of Innovation and Technology, EIT), де працює над розвитком інноваційної політики та підтримкою технологічних стартапів у Європі. Починаючи з 2019 року, він регулярно виступає на міжнародних наукових і технологічних конференціях, ділячись досвідом розвитку інженерних і бізнес-моделей в IT-сфері.

Його внесок у розвиток технологій та підприємництва був відзначений численними нагородами. У 1997 році він отримав премію Сечені (Széchenyi-díj) за визначну роботу з розробки методів застосування інформації та створені на їх основі технологічні рішення, використані в глобальному масштабі. У 1998 році йому була присуджена премія Денеша Габора (Gábor Dénes-díj) за інноваційні досягнення в галузі інженерії та інформатики.

У 1999 році видання «Wall Street Journal Europa» включило Бояра до десятки найвидатніших менеджерів Центральної та Східної Європи, відзначивши його роль у формуванні конкурентоспроможної технологічної компанії міжнародного рівня. У 2002 році він був нагороджений Середнім хрестом із зіркою ордена «За заслуги» Угорської Республіки (Magyar Köztársasági Érdemrend középkeresztje a csillaggal).

У 2007 році Бояр отримав звання «Бізнесмен року» від «Ernst & Young». У обґрунтуванні нагороди зазначалося, що він є «зразковою, соціально відповідальною особистістю з інноваційною, але орієнтованою на людей корпоративною культурою, яка не лише сприяла процвітанню власного бізнесу, але й завдяки йому змогла підвищити економічний рівень суспільства в цілому».

У 2013 році він був удостоєний премії Інституту міжнародної освіти IIE Europe (Institute of International Education Europe) за визначні досягнення у створенні та розвитку приватного університету AIT Budapest. У 2016 році отримав премію Хазам (Hazám-díj), а у 2021 році став почесним громадянином 3-го району Будапешта.

Сукупність цих досягнень відображає не лише кар’єру успішного підприємця, але й роль Габора Бояра як постаті, яка вплинула на розвиток угорської технологічної школи, освітнього середовища та міжнародного сприйняття інженерних інновацій з Будапешта.

Джерела:

18.05.2026

Nataliia Kundii

Адам Шомлаї-Фішер: архітектор, який перетворив презентації на глобальний IT-бізнес