Історія компанії «Graphisoft» — це приклад того, як технологічні інновації можуть виникати в умовах обмежених ресурсів і перетворюватися на світовий стандарт. Заснована в Будапешті на початку 1980-х років, компанія стала одним із перших розробників програмного забезпечення, яке змінило підхід до архітектурного проєктування. Далі на budapestfuture.
Створивши продукт ArchiCAD, «Graphisoft» фактично заклала основу для сучасних BIM-технологій і довела, що угорська інженерна школа здатна впливати на глобальну IT-індустрію.
Заснування «Graphisoft» у Будапешті
Історія компанії «Graphisoft» розпочалася у 1982 році в Будапешті, коли інженери Габор Бояр (Bojár Gábor) та його партнер Габор Іштван Тарі (Tari Gábor István) заснували невелику фірму під назвою «Graphisoft Számítástechnikai Gmk». Стартовий капітал компанії становив лише 20 000 угорських форинтів, однак саме цей проєкт став відправною точкою для майбутнього світового успіху у сфері архітектурного програмного забезпечення.
Від самого початку засновники зосередилися на розробці власних технологій. Одним із ключових досягнень стала мова GDL (Geometric Description Language — мова геометричного опису та визначення), яка дозволила задавати складні тривимірні форми та стала технологічною базою для майбутніх продуктів компанії.
Вже у 1984 році на основі цих розробок «Graphisoft» створила ArchiCAD — перше у світі програмне забезпечення для тривимірного архітектурного проєктування, що працювало на персональних комп’ютерах. На момент появи це було революційне рішення: архітектори отримали можливість працювати не з окремими кресленнями, а з повноцінною цифровою моделлю будівлі. Спочатку програма була розроблена для комп’ютерів «Macintosh», а пізніше, у 1993 році, з’явилася версія для «Windows», що значно розширило аудиторію користувачів.
Із середини 1980-х років компанія почала активно будувати міжнародну дистриб’юторську мережу. У 1986 році були створені перші дочірні підприємства в Європі, а вже у 1989 році розпочалося розширення в США. Завдяки цьому до 1991 року річний оборот компанії досяг близько 5 мільйонів американських доларів, що стало важливим показником швидкого зростання для технологічного стартапу того часу.
Зростання популярності ArchiCAD було стрімким: до середини 1990-х років продукт почав поширюватися в Японії, а кількість користувачів досягла 25 тисяч у 1996 році та близько 40 тисяч у 1997 році. Розробка з Будапешта поступово перетворилася на міжнародний стандарт в архітектурній індустрії.
Організаційна структура компанії також розвивалася. У 1989 році форма «Gmk» була перетворена на товариство з обмеженою відповідальністю, а у 1993 році був створений операційний центр — «Graphisoft R&D Rt.» зі статутним капіталом 100 мільйонів форинтів. Згодом холдингові функції були передані компанії «Graphisoft NV», зареєстрованій в Амстердамі у 1996 році, зі статутним капіталом 400 мільйонів форинтів.
Вихід на міжнародний ринок та інвестиційне зростання «Graphisoft»
Попри те, що операційний центр компанії залишався в Будапешті, саме в цей період «Graphisoft» почала активно виходити на міжнародний фінансовий ринок.
Перший серйозний приплив зовнішнього капіталу відбувся через холдингову структуру компанії. У 1996 році інвестиційні фонди «CSK Corporation» та «Nippon Investment Fund» придбали 15,86% акцій «Graphisoft» за 7,5 мільйона доларів США. У межах угоди було продано 1,5 мільйона акцій по 5 доларів за штуку, з яких 500 тисяч були новими випусками, а решту продали засновники компанії. Це стало першим серйозним визнанням «Graphisoft» з боку міжнародних фінансових інвесторів.
Наступним етапом стало первинне публічне розміщення акцій. У червні 1998 року «Graphisoft» провела IPO, яке на той момент стало ключовою подією в історії компанії. Загалом було розміщено 2,3 мільйона акцій, з яких 1 мільйон був новим випуском. Ціна розміщення становила 40 німецьких марок (приблизно 20,45 євро за акцію), а попит на папери перевищив пропозицію у 35 разів, що показало високий інтерес інвесторів до компанії.
Після розміщення акції «Graphisoft» були допущені до торгів на Новому ринку Франкфуртської фондової біржі за підтримки «Deutsche Bank». Попит на папери значно перевищив пропозицію. У 2000 році акції компанії були також допущені до торгів на Будапештській фондовій біржі.
Наприкінці 2006 — на початку 2007 року відбулася ключова подія: німецька компанія «Nemetschek AG» придбала контрольний пакет акцій «Graphisoft» (спочатку 54,3%, а згодом довела частку до контрольної). Це дозволило «Graphisoft» увійти до однієї з найсильніших європейських груп у сфері AEC-програмного забезпечення, зберігши при цьому бренд, штаб-квартиру та основні розробки в Будапешті.
«Graphisoft» як світовий гравець на ринку CAD і стратегія розширення
До кінця 1990-х років «Graphisoft Group» зі штаб-квартирою в Будапешті остаточно закріпилася як один із провідних світових розробників програмного забезпечення для архітектурного проєктування. Компанія спеціалізувалася на рішеннях у сфері автоматизованого проєктування (CAD) і займала помітне місце на глобальному ринку.
У цей період «Graphisoft» входила до числа п’яти найбільших гравців галузі, контролюючи близько 6% світового ринку. Продукти компанії використовувалися приблизно в 80 країнах і були локалізовані 27 мовами. Основну аудиторію становили малі та середні архітектурні бюро — близько 75 тисяч користувачів ArchiCAD.
Бізнес компанії мав яскраво виражений міжнародний характер. У 1999 році виручка становила 25,72 млн євро, при цьому близько 64% припадало на Європу (насамперед Німеччину), 18% — на Північну Америку, 15% — на Азійсько-Тихоокеанський регіон і лише близько 2% — на внутрішній ринок Угорщини. Це підкреслювало, що «Graphisoft» уже тоді була глобальною, а не локальною компанією.
Ключовим елементом стратегії стала активна міжнародна експансія. Ще до кінця 1990-х років компанія відкрила офіси в Мюнхені (1988), Сан-Франциско (1989), Токіо та Гонконгу (1994), Лондоні та Мадриді (1997), а потім у Сан-Паулу (1999). Також були зроблені перші кроки в Латинській Америці через придбання компанії в Чилі.
Після IPO 1998 року «Graphisoft» розпочала перехід від моделі, заснованої на одному продукті, до ширшої стратегії IT-рішень для будівельної галузі. Центральною концепцією стала ідея «віртуальної будівлі», що передбачає цифрове моделювання всього життєвого циклу об’єкта.
У межах цієї стратегії в 1999 році було запущено продукт ArchiFM для управління будівлями, а також розроблялися рішення для інтеграції проєктування та будівництва. Компанія також розглядала розвиток власної мови GDL як можливого стандарту обміну даними в галузі, включно з майбутніми сценаріями цифрової комерції.
Фінансова стратегія «Graphisoft» була орієнтована на реінвестування прибутку: компанія не планувала виплачувати дивіденди і ставила за мету збільшити частку нових продуктів до 50% до 2005 року. Додатково діяла програма опціонів для співробітників, яка допомагала утримувати інженерні кадри та підтримувати зростання команди.
До кінця 1990-х років «Graphisoft» уже перестала бути просто розробником ArchiCAD і перетворилася на глобальну технологічну компанію, яка формує нові підходи до цифрового проєктування та розвитку будівельної індустрії.
«Graphisoft Park» — «угорська кремнієва долина» на березі Дунаю
Історія «Graphisoft Park» розпочалася не як класичний розробницький проєкт, а як стратегічне рішення технологічної компанії «Graphisoft». У 1996 році, на тлі підготовки до виходу на Франкфуртську фондову біржу, компанія шукала спосіб використати майбутні інвестиції для залучення найкращих IT-спеціалістів і створення середовища, здатного конкурувати з найкращими технологічними кластерами світу, включно із Кремнієвою долиною в Каліфорнії.
Після майже року пошуків було знайдено унікальне місце в Будапешті — територію колишнього газового заводу в районі Обуди, на березі Дунаю. Замість промислових руїн тут вирішили створити сучасний технологічний кампус, зберігши природне середовище та повністю перетворивши простір під потреби IT-компаній. Уже протягом року були побудовані перші офісні будівлі. Індустріальний ландшафт поступово почала замінювати зелена територія.
Офіційне відкриття «Graphisoft Park» відбулося у 1998 році. Першим ключовим резидентом стала сама компанія «Graphisoft», яка перенесла сюди свою штаб-квартиру. Одним із перших великих орендарів стала компанія «Microsoft Hungary».
Від самого початку принцип будівництва парку відрізнявся від традиційних бізнес-центрів. Головним пріоритетом було не створення престижної «вітринної» будівлі, а формування комфортного середовища для роботи співробітників. Архітектура орієнтувалася на функціональність, світло, простір і якість життя, а не на декоративну розкіш.
До початку 2000-х «Graphisoft Park» почав активно зростати завдяки успіху перших компаній-резидентів. «Graphisoft» розширила власні офіси, а компанія «Microsoft» збільшила свої площі майже утричі.
У цей період до парку почали приходити нові високотехнологічні галузі. Окрім IT-компаній, тут з’явилися представники фармацевтичного та біотехнологічного секторів. Серед перших нових орендарів були «Thales Nanotechnology», а також дослідницька лабораторія французької фармацевтичної компанії «Servier» — перша така лабораторія за межами Франції.
Переломним у розвитку став 2006 рік. До парку прийшла німецька компанія «SAP AG», один із найбільших розробників корпоративного програмного забезпечення в Європі. Для неї було побудовано нову офісну будівлю площею близько 8000 м² із власною інфраструктурою, включно з рестораном і спортивною залою.
На той момент загальна площа офісів досягла 35 000 м², і «Graphisoft» перестала бути найбільшим орендарем власного парку. Це стало сигналом до структурних змін: напрям розвитку нерухомості був виділений в окремий бізнес, а акції «Graphisoft Park SE» почали торгуватися як акції незалежної компанії на Будапештській фондовій біржі (BSE).
У 2008–2009 роках парк продовжив масштабне розширення. Територія збільшилася з 7 до 18 гектарів, були придбані нові ділянки на півночі, заході та півдні. З’явилася нова будівля «H» площею 12 500 м², а також штаб-квартира «Canon» в Угорщині, яка значно розширила свою присутність у країні.
З часом «Graphisoft Park» перетворився не лише на бізнес-центр, а й на освітню та дослідницьку екосистему. На відміну від класичної Кремнієвої долини, тут технологічні компанії стали фактором, який приваблює університети, а не навпаки.
У парку було засновано Технологічний інститут Аквінка (Aquincum Institute of Technology), орієнтований на міжнародну IT-освіту англійською мовою. Пізніше тут почали працювати Міжнародна бізнес-школа IBS (International Business School) та освітній проєкт «Real School», орієнтований на сучасні та екологічно відповідальні підходи до навчання.
У 2016–2018 роках розвиток продовжився прискореними темпами. Основний резидент «SAP» майже утричі збільшив свої площі, з’явилися нові офісні корпуси, включно зі «Startup House», який став центром для нових технологічних компаній. У південній частині парку був створений новий кластер «South Park», що розширив територію та функціональність комплексу.
До 2020 року «Graphisoft Park» являв собою повноцінний міжнародний технологічний кампус. Це близько 82 000 м² офісних, лабораторних та освітніх приміщень, 2000 підземних паркувальних місць, 10 ресторанів і кафе із заповнюваністю близько 97%. Потенціал подальшого розширення «угорської кремнієвої долини» на той момент становив ще приблизно 62 000 м².
«Graphisoft» у 2020-х роках: BIM, штучний інтелект і нові технології
У 2020-х роках «Graphisoft» залишається одним із провідних світових розробників програмного забезпечення для архітектури та будівельної галузі. Компанія розвивається в рамках міжнародної групи «Nemetschek» і зберігає сильний інженерний центр у Будапешті, де триває ключова розробка продуктів.
Головний продукт компанії — Archicad — використовується архітекторами більш ніж у 100 країнах світу і залишається одним із базових інструментів у сфері BIM (Building Information Modeling — інформаційне моделювання будівель). Він широко застосовується як у невеликих архітектурних бюро, так і у великих міжнародних проєктах.
В останні роки «Graphisoft» активно впроваджує технології штучного інтелекту. В оновленні Archicad 29, представленому у 2025 році, з’явилися інструменти автоматизації проєктування, включно з AI Assistant та новими рішеннями для інженерних систем. Ці розробки входять до стратегії «Design Intelligence Strategy», яка об’єднує BIM та ШІ в єдине робоче середовище.
Компанія також посилює інтеграцію з екосистемою «Nemetschek», розвиваючи цифрові інструменти для всіх етапів життєвого циклу будівлі — від проєктування до експлуатації. Такий підхід дозволяє архітекторам та інженерам прискорювати роботу, зменшувати кількість рутинних операцій і підвищувати точність моделей.
«Graphisoft» зберігає глобальну присутність, при цьому ключова розробка й надалі зосереджена в Будапешті, включно з «Graphisoft Park». Компанія залишається важливим гравцем світової BIM-індустрії та продовжує формувати стандарти цифрового будівництва, об’єднуючи архітектуру, технології та штучний інтелект.
Джерела:
- https://24.hu/poszt-itt/2001/01/20/graphisoft/
- https://www.graphisoft.com/en-lv/company/about/
- https://www.fbn-h.hu/a-generaciovaltas-dramai-bojar-gabor-es-a-graphisoft-tortenete/
- https://www.graphisoftpark.com/hu/park
- https://roadster.hu/graphisoft-park-husz-eves
- https://landezine.com/graphisoft-park-by-garten-studio/